В пазурях у людини

Арештували Андрія Луценка і в поліції вичитали йому: "...главарь шайки анархистов-террористов". Сидить у тюрмі, мліє душею. Так от! Що ж це буде йому, яка кара? "Повісять, повісять",- галасували багачі. Може, й так. Держать окремо од усіх; на побачення не пускають нікого. І тепер так багато вішають... "Главарь шайки"... Себто: робили багачам шкоду в селі,- тини їм розламували, дерево били, вітряк згорів у Савенка,- все з його! "Воля, рівність, братерство!" Так не бешкетами ж такими казав добувать цього. Сам криком кричав: "Хто це все робить? Цим ми тільки пошкодимо собі!" Отже, все на його звернули. Давно вже люде лихі гострили зуби на його. Ще б! Замість того, щоб до їх у найми йти, він живе вдома, книжки якісь десь бере, читає,- вільний час на те має. Замість того, щоб у їх попихачем бути, він довідується, "де бог живе" - на зорі видивляється. Ходить у гай, "чваниться": пташок слухає-слухає, на квітки дивиться. Які ж таки хижаки є! Як їм очі мулить таке все: світ, воля...