Щастя Пейсаха Лейдермана

Музика Пейсах Лейдерман їхав в Ігнатівку грати на весіллі, й несподівано стряслася над ним страшна пригода. Але попереду треба розказати, хто такий він був. Старий Пейсах був відомий на всю округу. Він грав на скрипці. Мало було таких жидівських весіль, де не постарались би залучити його. Хто його знає, скільки літ він уже грав - він і сам того добре не пам'ятав. Чимало вже повдовіло з тих, кому грав він; траплялося грати і на таких весіллях, що колись і батькам молодих він теж грав на їх весіллі. Старі підходили до нього з чаркою, коли він, було, покладе скрипку та витирає піт з Лисини червоною хусткою. - Випиймо, старий Пейсах! Пам'ятаєш, як ти мені грав на весіллі у Макарові? - Чому ні? - озветься Пейсах, зітхнувши та похитавши головою.- Добрі часи були колись. - Отеє старшу дочку віддаю, а ще маю другу й сина. Вже заграємо і їм колись, Пейсах? - Дай боже, дай боже! - говорив Пейсах.- Дай боже дожити і внукам пограти й тоді знов з вами чарочку випити.