Синклітикія

Отець Павло був людиною веселою, любив гарних молодиць, добре вино і гострі приправи. І гострі імена людські. Навколо все Івани та Івани, Марійки та Марійки, а є ж у святцях 2 такі прецікаві імена, як Псой, Віл, Аполлос. Псоя у Шахівці не було, Віла теж, а Аполлос був - дід Гопало, отож - бог Сонця, Краси, Поезії, Кохання! Проте це була робота веселого попередника - отця Павла. А отець Павло теж не Хотів пасти задніх, надто коли мова про дівчаток заходила. Любив він їм давати звучні імена, фривольні часом, от як Євпистимія, наприклад, бо знав, що, за законом народної етимології, шахівчани з тієї Євпистимії неодмінно Пестину, Опестину, Лепестину зроблять. Хе-хе! Пікантно... А хіба не пікантно взяти святці, знайти в них Феклу, Фотінію, Соломонію і, реалізувавши їх біля купелі, дістати такі шедеври, як Векла, Хостина, Солоха? Утішно!..