Найпотаємніший спогад людський

Поєднайте Борхеса і Шмітта, Альєнде і Мо Яня - отримаєте Могамеда Мбуґара Сарра. Він так само непередбачуваний і стилістично строкатий, як і його головний герой - Т. Ш. Еліман.

"Найпотаємніший спогад людський" за формою є романом-розслідуванням, та насправді це майстерний постмодерністський твір, який іронічно (а іноді й цинічно) грається сам у себе, грається в літературу. Роман зачіпає безліч тем - від кривди колоніалізму й провини Європи перед Африкою до сексуальної та інтелектуальної ідентичності на тлі війни й цивілізаційної кризи. Це водночас екзо- і езотеричний твір, який прагне ідеалу - достоту "Аламут" Бартола, - але залишається вкрай простим і гуманним.

Видатний твір, справжня перлина, яка чарує, захоплює вашу уяву - і ніколи вже не відпускає, - Маріанн Пейот, "L'Express"

Вигадливість, сміливість і непримиренність мови перетворюють цю книжку, в якій ідеться про нагальну потребу жити й писати, на справжнє зізнання в любові до літератури, - Летиція Фавро, "Lire"

Цей роман постає як безмежний лабіринт - однак лабіринт дуже людяний (генеалогічний, політичний, естетичний), у якому автор, хоч і не подає нам руки й не веде нас сам, усе ж ніколи нас не залишає на самоті, - Каміль Лоранс, "Le Monde"