
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб додавати книги до списків
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб вести читацький щоденник
…Те, що я розповім вам, діялося давним-давно на Україні, у глухій глуші, і ще й досі по світові не рознеслося. Бабуся, що мені оповідала, упевняла, ніби у глуші є чимало чесних великих подій, все одно як пишних квіток. І оповідала бабуся, - а вона була давня сильно, прожила чимало на білому світі. "Чимало дечого побачила та чимало дечого зазнала, - оповідала вона, що нічого в світі не можна поставити врівень із цими порослими в глуші квітками. Ні з цими, що в глуші укриті, подіями. Віки йдуть, минають, - а все однаково пишні, свіжі квітки ваблять зір своєю розкішшю, а тихі, величні події любо заспокоюють і м'якшать серце людське".
Про автора:
Марко Вовчок - псевдонім української письменниці Марії Вілінської. Тарас Шевченко називав її своєю дочкою, Пантелеймон Куліш - мовчазним божеством, а Віктор Домонтович охрестив моцартом любовних історій. Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття. Її повість "Маруся" отримала нагороду Французької Академії і була перекладена багатьма мовами. Майже 40 років Марко Вовчок була постійним співробітником журналу "Magasin d'Education et de Recreation", у якому друкувався Жуль Верн.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!