
Осінні
Осінні новели
Автор: Степан Васильченко
В наявності
Мова
Згадуючи осінь, я завжди пригадую такий малюночок. Ясне осіннє небо. Перший морозець і... "отдаленные седой зимы угрозы"... Під дверима дзвенить земля од тупотіння, а повітря - од гомону. В кімнату впихається цілий гурт шкільної молоді: граблями - руки, калиною - щоки і іскрами - очі. Прибігли з лісу. В кімнаті потемно. В грубці - гора золотого жару, дихає запашним теплом. Одпихаючи одно одного, з сміхом і гомоном товпляться до грубки... Ось одна, пробуючи рукою комин, гукає в захопленні: "А гарячий!" - і потім на ухо подрузі щось прошепотіла лукаво, од чого подруга зашарілася... Я все ж почув, швидше одгадав те лукаве шепотіння-жарт: "Отакі в Панасика щоки". - "А ти звідки знаєш?" - сміючись, і дивуючись, і шаріючи рум'янцем, підозріло питає подруга. Чи є тут хоч тінь осіннього суму?
Yakaboo
• Мультимедійне видавництво Стрельбицького • fb2 , pdf , epub , mobi , yakabooapp
79 грн
e-book
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!