Прозовий диптих Олександри Малаш "Душа обирає наосліп" присвячений Жінкам, які блукають у пошуках свого місця у цьому світі. Вони навпомацки знаходять людей, яким віддають найдорожче - ключі до серця.

Героїні повістей "Коли моя мати співає" та "Карамболь", здавалося б, ніколи не зрозуміли б одна одну, якби десь зустрілися. Одна не вміє жити в реальності, але сили духу вистачить на те, щоб і подорослішати, й лишитися собою. А інша так ревно відстоює свою гідність, що це закінчується нервовим розладом.

Але є те, що їх об'єднує - бажання, пройшовши всі випробування долі, зберегти своє жіноче Я та розчинитися в любові до Того Єдиного, який прийме й покохає такою, як є…