"Дивіться ж, бережіть свій скарб... працюйте... і пишіть..." - такими словами І. Франко напучував на той час авторку-початківицю, а згодом - непересічну письменницю-модерністку, перекладачку, феміністку Наталю Романович-Ткаченко (1884–1933). А втім, попри активну діяльність, вона є однією з несправедливо забутих постатей початку ХХ ст., а її літературна спадщина - мала проза, повісті, романи, п'єси, спогади, численні переклади - майже незнана серед широкої читацької спільноти. У книжці Н. Романович-Ткаченко "Нас кличуть гудки" подано нариси, оповідання, спогади, друковані за життя письменниці. Вона пише про буремну добу початку ХХ ст. Її твори - почасти автобіографічні - пронизані настроями епохи, оповідають про події та долі людей на межі століть. У них розкрито конфлікт старої й нової моралі, суспільну психологію тих часів, порушено питання жіночої емансипації, кохання і одруження, внутрішньої свободи в щасливому шлюбі.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь