Народився близько 1550 року у м. Каліші, походив із міщан. З юних літ оселився у Львові, згодом переїхав до Люблина, де служив у міському уряді. Був люблинським бургомістром. Деякий час вчителював у Замойській школі. Поету належить чотири твори: два латинською мовою: «Роксоланія» (1584) та «Звитяжство богів» (1587), і два польською: «Фліс» («Лісосплав») (1598) і «Гаман іудеїв» (1600). За твір «Перший виступ проти єзуїтів» зазнав гонінь і був доведений до голодної смерті в 1602 році. У поемі «Роксоланія» («Roxolania») автор не тільки заманіфестував свою любов до української землі, а й умістив своє дерево (клен) у алегоричному образі Роксоланії — лісі.