Народився близько 1550 року у м. Каліші, походив із міщан. З юних літ оселився у Львові, згодом переїхав до Люблина, де служив у міському уряді. Був люблинським бургомістром. Деякий час вчителював у Замойській школі. Поету належить чотири твори: два латинською мовою: "Роксоланія" (1584) та "Звитяжство богів" (1587), і два польською: "Фліс" ("Лісосплав") (1598) і "Гаман іудеїв" (1600). За твір "Перший виступ проти єзуїтів" зазнав гонінь і був доведений до голодної смерті в 1602 році. У поемі "Роксоланія" ("Roxolania") автор не тільки заманіфестував свою любов до української землі, а й умістив своє дерево (клен) у алегоричному образі Роксоланії - лісі.