Драма «Не судилося» уважається найкращою п'єсою М. Старицького. Вона правдиво, високохудожественно й психологічно переконливо зображує життя українського села в перші післяреформені роки, реалістично відтворить конфлікти між звільненим з-під кріпосного ярма, але обманутим, безземеленим селянством і панами-поміщиками. В основі добутку лежать правдиві життєві колізії. «Факт, що послужив темою в моїй драмі, – факт правдивий із щирого життя, із сусіднього нашого села, якому я був свідком…».