Мало коли ще історія мистецтва переживала подібну революцію! Наприкінці XIX століття купка чоловіків і жінок блискавично зруйнувала тогочасні академічні засади, змінивши, власне, наше сприйняття світу. Нині одне лише згадування їхніх імен пробуджує найяскравіші образи: Моне, Ренуар, Сезанн, Ґоґен, Берта Морізо, Ван Гог... Ще до набуття статусу небожителів імпресіоністи сприймалися як люди, що обирали радикальні рішення - для одних доволі сміливі, а для інших - просто божевільні. У протистоянні з критикою вони розгортали запеклі битви. Та у веденні цих баталій їхньою зброєю були талант і дотепність. Якось Едґар Деґа відверто заявив своєму товаришеві Амбруазу Воллару, який торгував живописом: "Якби я був урядом, то завів би собі бригаду жандармів, щоб вистежувати людей, які малюють пейзажі з натури. Направду я не бажаю нічиєї смерті, проте для початку не відмовився би пройтися дрібним шротом".