Монографія присвячена дослідженню звичаєвого права українців у науковому доробку вчених 1920-х - початку 1930-х років. Висвітлено питання реконструкції окремих давніх звичаїв, процеси трансформації у сімейній і карній звичаєво-правових культурах українців та становлення нових форм побуту, які так ретельно вивчала когорта науковців у системі Української академії наук та в українській діаспорі. Їхні наукові здобутки, методи, підходи і великий професійний досвід важливі для розвитку сучасної історії та етнології.

Розрахована на широке коло науковців, аспірантів, студентів, усіх, хто цікавиться дослідженням звичаєвого права України.