Книга "Вакуум" Ігоря Павлюка складена із власне роману-есе "Вакуум" та фантасмагоричної повісті-есе "Останній Сонцепоклонник". Сам роман "Вакуум" третій роман із авторської трилогії, до якої ще входять уже опубліковані романи "Мезозой" та "Буг", спільним головним героєм яких є поет, журналіст, пілігрим Андрій Наюк, чиї лірично-драматичні вірші органічно інкрустовані в екзистенційно-епічне тіло текстів романів. Певна есеїстичність, навіть публіцистичність "Вакууму" - синонім його соціальної актуальності із проекцією на матричну модальність, реінкарнацію архетипів, геополітичних компаративів та національних травм у їх пошуку екзистенційного та реального дна і Бога, бо найстрашніший вакуум - то відсутність Бога (совісті) у душах людей.

Повість-есе "Останній Сонцепоклонник" - фантасмагоричне продовження апокаліптичних візій сучасної цивілізації, але уже не в національному, а у глобально-космічному масштабі на тому ж національному тлі фізичних та психофізичних метаморфоз, демонологічних та технократичних ознак нашого часу.