Елегії вигнанця

Елегії грецького поета Теогніда (VI ст. до P. X.) - це емоційна реакція аристократа-вигнанця на перемогу нового класу - незнатних, але грошовитих людей. Глибокий песимізм межує тут зі світлом і жагою життя; ностальгійна тональність - із карбованою афористичністю. У зіставленні з Гомеровими поемами, "Біблією античної давнини", збірник Теогніда справді можна вважати її "катехизисом".