Історія Львова. У трьох томах. Том 2. 1772-1918

Тритомник, присвячений 750-річчю Львова, є найбільшою з дотепер виданих історією міста. У другому томі йдеться про Львів як столицю Королівства Галичини і Володимирії - найбільшого коронного краю монархії Габсбурґів - Австрії, а з 1867 р. Австро-Угорщини. Імператорами ("цісарями") були, в числі інших, прибічник реформ Йосиф II (1780-1790) і довговічний Франц-Иосиф II (правив 1848-1916). Відвідини монархів вважалися тоді найбільшими врочистостями. Але головним підсумком історії Львова були розвиток економіки й культури, поява перших в Україні газет, розбудова університету і заснування політехніки, діяльність Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького, виникнення Інституту ім. Оссолінських з бібліотекою та музеєм.

1848 р. львів'яни взяли участь у загальноєвропейській революції, того ж року тут вперше створюється українська легальна політична організація. На другу половину XIX ст. припадає побудова найстаршої в Україні залізниці, діяльність у Львові Галицького крайового сейму, створення українських, польських, єврейських освітніх та економічних товариств, а згодом політичних партій. Власні церковно-культурні осередки мали німці та вірмени. Патроном науки і мистецтв, засновником Національного музею був греко-католицький митрополит Андрей Шептицький. Підсумком українського національного руху стало обгрунтування Іваном Франком, Юліаном Бачинським та їх однодумцями ідеї політичної самостійності України.

Книгу доповнюють унікальні ілюстрації, бібліографія, іменний покажчик.