Люби і дай померти. Джеймс Бонд, Beatles і британська психіка

Як Beatles і фільми про Джеймса Бонда змінили британську культуру: шпигунські трилери і патлаті хлопці замість червоних мундирів і гармат
Одного жовтневого дня 1962 року у світ вийшов Love Me Do - дебютний альбом "Бітлз", і "Доктор Ноу" - перший фільм про Джеймса Бонда. Невдовзі "Бітлз" стали найвпливовішим гуртом в історії музики, а неперевершений агент 007 - найуспішнішим кіногероєм усіх часів. Ці новинки цілковито змінили музичну та кіноіндустрії й репутацію Британії у світі: зненацька замість червоних мундирів і гармат Англія почала штампувати шпигунські трилери і альбоми патлатих хлопців. Більшість країн могли тільки мріяти про перетворення культурного експорту на всесвітнє явище такого масштабу. А те, що постімперська Британія одночасно народила дві сенсації такого рівня - безпрецедентний випадок.
"Люби і дай померти" - це історія двох величезних культурних феноменів, що означили американські прагнення, фантазії та уявлення людей про самих себе. Джон Гіґґз назавжди змінить ваше уявлення про Beatles, Джеймса Бонда та трансатлантичну попкультуру: від першопричин ненависті Бонда до Beatles та чому Пол Маккартні так хотів бути агентом 007 і до історії Рінґо - завойовника дівчини Бонда.

• Культурна історія постімперської Британії;
• Творче авторське дослідження двох культурних ікон і того, як вони захопили уяву Британії та світу;
• Лабіринт крізь англійську ментальність, де вишколений агент Бонд змагається із самодіяльністю ліверпульських хлопчаків.

Про автора
Джон Гіґґз (John Higgs) - англійський письменник, прозаїк, журналіст, культуролог. Його твори опубліковані у вигляді романів (під псевдонімом JMR Higgs), біографій та праць з історії культури. Гіґґз пише зокрема про контркультуру 1960-х років, прикладом якої були такі письменники, художники та активісти, як Тімоті Лірі, Роберт Ентон Вілсон, Алан Мур та The KLF.