У шістнадцятирічному віці Едіт Еґер відправили до Аушвіцу. Її батьків вбили у газових камерах відразу після прибуття, а саму дівчину через кілька годин після їх смерті змусив танцювати жорстокий нацист Йозеф Менгеле. Протягом перебування у таборі перед нею стояв єдиний вибір — життя чи смерть. І щоразу вона обирала життя. Після повернення з табору Едіт десятиліттями боролася зі спогадами та провиною вцілілого. Вона довго мовчала і ховалася від минулого. Лише через тридцять п'ять років після закінчення війни вона повернулася до Аушвіцу, щоб нарешті зцілитися і пробачити саму себе. Сьогодні Едіт Еґер — одна із найвідоміших у світі психотерапевток. У цій книжці вона переплітає особисту подорож зі зворушливими історіями своїх пацієнтів. Але найголовніше — показує, що єдиною в'язницею людини є її розум, а ключ до свободи у наших думках.