Перший роман Г. Флобера «Пані Боварі» став, без перебільшення, шедевром психологічної прози. Це був своєрідний виклик тогочасному суспільству, його заскорузлим поглядам і святенницькій моралі.
Автор своїм твором так зворохобив громадську думку,
що аж притягався до судової відповідальності.
Що ж так сколихнуло суспільство, зокрема навкололітературне оточення?
Безперечно — це правдивість та, якщо можна так сказати, безжальний реалізм викладу. А таке завжди дратує обивателя, котрий нерідко живе за подвійними стандартами, а моральних норм дотримується лише позірно.
Головна героїня твору — романтична сільська дівчина Емма Руо — з добропорядної дружини молодого лікаря поступово перетворюється (не без допомоги лицемірів та пристосуванців, що її оточували) у хтиву, розбещену і безпринципну особу. На першому місці в неї тільки розваги й насолода. Безвідповідально тринькаючи чоловікові гроші, Емма призводить свою сім'ю до зубожіння і краху.