Похвала діалектиці

У цій книжці зібрано 60 віршів Бертольта Брехта – великого поета й драматурга, революціонера, реформатора, антифашиста, який народився в кайзерівській Німеччині, здобув скандальну славу на театральних сценах Веймарської республіки, був вигнаний із країни режимом Гітлера, півтора десятка літ змінював країни проживання, а наприкінці свого надзвичайно складного та неспокійного життя став офіційно визнаним класиком і лауреатом у соціалістичній Німеччині, чого йому до сьогодні багато хто не може вибачити. Вірші Брехт почав писати рано (й одразу яскраво), писав їх багато (повне зібрання містить понад 2300 текстів), писав до останнього. Його поетична спадщина, як у випадку багатьох великих поетів, доволі точно відтворює безпосередній «життєвий шлях»: вона так само складна та неспокійна. Тому слід від початку зробити кілька зауважень. Перш за все цю збірку не варто вважати «найкращими» віршами Брехта. Адже що тут є кращим? Що гіршим?