Книжку присвячено загальній проблематиці художнього слова у зв'язку з дискурсом національної ідентичності; за матеріал обрано, в основному, поетичні та прозові твори української літератури XIX-XXI ст.

Зокрема, здійснено спробу визначити деякі образно-смислові константи Шевченкового поетичного слова, його національно-культурну специфіку, а також напрямки подальшого засвоєння художніх відкриттів Шевченка.

У зв'язку з цим чільну увагу приділено розвиткові образної думки в поезії українського модернізму, "онтології слова" Павла Тичини, Володимира Свідзінського, Тодося Осьмачки.

Розглянуто окремі аспекти взаємодії фольклорного й літературного начал у процесі формування нової семантичної поетики, що виникає як реакція на культурні зсуви та історичні зрушення, загрозливі для духовних основ нації.