Волосний соцький дід Портянка скликав людей на сход. Звичайно він, швидко чимчикуючи вулицею, вигукував на ходу два слова: "На сход! На сход!" - але сьогодні він спинявся біля кожного двору, гупав кийком у ворота, а де їх не було - об стовпи на місці воріт, і додавав: - Наказано негайно всім від п'ятнадцяти до шістдесяти п'яти років на сход, крім жінок! Біля вчителевої хати соцький затримався довше, а побачивши у дворі вчителевого Юрка, розширив оголошення додатковою фразою: - Наказано, щоб іскренно йшли! Іскренно скликають. Хлопець знав дідову схильність до чужих слів і іншого разу не втримався б, щоб не посміятися з цього, але сьогодні його вразило інше. Адже йому майже п'ятнадцять років, виходить, що і його кличуть на сход! Не будуть же там перевіряти - п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців. Хлопець зашарівся від гордості. Викликають на сход! Як дорослого! Він, Юрко, дорослий!