Терен у нозі. Гуцульська проза

Іван Франко (1856–1916) вперше відвідав Гуцульщину 24-річним парубком і відтоді приїжджав сюди впродовж життя.

Його найбільше захопила Криворівня, де письменник приятелював з місцевим парохом Олексою Волянським. У Буркуті зустрічався з Лесею Українкою, коли вона приїжджала на лікування цілющою водою. А ще відвідував Довгопілля, Голови, Косів, Берегомет, Кути… Хоч навряд чи обмежився лише цими гуцульськими локаціями.
Окрім приємних занять ловлі форелі чи збирання грибів і афин, Франко дуже любив спілкуватися з гуцулами. Він вихоплював з тих розмов коштовні історії і одягав їх в діамант літератури. Так письменник створив оповідання "Гуцульський король", "Терен у нозі" та "Як Юра Шикманюк брів Черемош", які подаємо в книжці.
Гуцульщина вабила Івана Франка ще зі студентських років. В одній з перших повістей "Петрії й Довбущуки", він інтерпретує історію Олекси Довбуша.