Мазепа

Ім'я видатного англійського поета-романтика Джорджа Горлона Бай-рона (1788-1824) протягом усього XIX століття було оточено особливим ореолом. За якихось двадцять років - від публікації перших пісень "Чайлд-Гарольда" до недописаного "Дон Жуана" - Байрон став міфом, героєм, напівбогом для людей прогресивних, передових поглядів, а для реакціонерів та святенників - демоном аморалізму і засновником сатанинської школи. Ця легенда хвилювала читацьку публіку в минулому, хвилює й сьогодні. тому то героїв Байрона ми майже завжди ототожнюємо з самим автором.

У своїх найкращих поемах "Паломництво Чайлд-Ґарольда", "Гяур", "Мазепа", "Манфред" та "Каїн" поет зобразив трагічні і таємничі долі, розбиті могутніми пристрастями серця, бунтарські натури, їхні духовні пориви, страждання душі, де переплелися добро і зло. І все це так нагадує пориві страждання самого автора, великого Джорджа Гордона Байрона.