Глінтвейн дорогою на Говерлу

«Глінтвейн дорогою на Говерлу» - це дуже спокійна і розважлива поетична книжка, в якій усе знає своє місце і свій час. Її композиція чітка і виразна, і чотири частини збірки - «серце», «думки», «душа» і «гори» - це не просто маркери, які тематично структурують книжку, а радше пріоритети, на яких будується мала приватна авторова життєва філософія, оправлена в поетичну форму.

Любов, думання про світ, стосунки з Богом і життя серед гір - це основні вектори, які визначають траєкторію письма. А наявність цих чотирьох речей на щодень - любові, думання, віри і життя у своїй малій батьківщині - як видно з погідних інтонацій віршів, і є тим, що робить людину щасливою.

"Вавилонські вежі давно збудовано, давно зруйновано, і вони встигли вкритися сонячним інеєм. У світі, в якому всі слова сказано, найважче зізнатися в коханні. Тоді можна щиро зробити вигляд, що ти перший на землі відчуваєш любов – і говорити про неї і до неї так, наче раніше про це ніхто не говорив. Наївно?