Двоє авторів із радикально різним світобаченням, чотири розділи з віршами, у яких закодовані бінарні опозиції: чоловічий і жіночий бік культури, любов і смерть. Тексти авторки та автора розташовані почергово, щоб читачі могли побачити кожну тему з двох протилежних точок зору. Вірші, які не мають текстових назв, отримали назви-емодзі: поєднання вічних тем і сучасних символів створює контраст, що додатково спонукає до рефлексії.

Чорний і білий - звична дихотомія, а рожевий і хакі - це реальність, у якій сьогодні живуть багато українців, навчаючись радіти життю та знаходити острівці безпеки посеред постійної загрози, необхідності захищатися й ховатися.