Три літа

#книгозвіт за вересень запізнілий і хаотичний. багато всього сталося, довелось приймати неочікувані рішення і я трохи випала з мого улюбленого місця, але!! тепер в мене буде більше часу, я планую до кінця року надолужити все на світі, тож бережіться, гггг 😏 🌟 «Емілі з Місячного Серпа», «Емілі виростає» і «Емілі у вирі життя» Люсі Мод Монтґомері я перечитувала може раз четвертий чи третій. досі словами не виразити весь мій захват і любов до цієї трилогії, котра в нас виходила у Свічаді, але…

от я і зібралася з силами, аби поміж перших холодів і противної мряки черканути пару рядків про цю красивезну книжку, презентовану моїми любими коліжанками мені в честь уродин. а книжка, до речі, така тепла, аж важко дихати. може, тому вона трошки мене.. задушила. 💐 «три літа», Маргарита Ліберакі вид-во: основи 👒 Марія, Інфанта і Катерина вступають у свою дорослість, живучи десь в передмісті Афін у міжвоєнний час і проживають три літа, досліджуючи власну жіночність, тіла та бажання.…

⭐ читацькі #підсумки серпня ⭐ #womenintranslationmonth цього разу вийшов продуктивний та різноманітний: 🔘"Butter", Asako Yuzuki - Японія 🔘"Три літа", Маргарита Ліберакі - Греція 🔘"She Who Remains", Rene Karabash - Болгарія (але про Албанію) 🔘"The Iliac Crest", Cristina Rivera Garza - Мексика 🔘"Last Words from Monmartre", Qui Miaojin - Тайвань (але про Францію) 🔘і єдиний полярний ведмідь у Арлінгтоні, штаті Техас "Сутінки" Стефані Меєр - виключення, яке я собі зробила на місяць жінок…

📚 "Три літа", Маргарита Ліберакі #прочитане #fiction - Вона нікого не кохає, - продовжую я. - Вона каже, що просто хоче жити. 😀 Три сестри - Марія, Інфанта і Катерина - живуть у передмісті Афін незадовго до початку Другої світової. На початку першого літа Катерині шістнадцять, і що її, фантазерку та бунтарку, хвилює - так це підліткові закоханості, спостереження за маленькими драмами оточуючих, стосунки з матір'ю і секрети про польської бабусі-втікачки. 👒 "Три літа" - це відпочинкова…