Її ім'я - Летиція Кур'ята. Вона вміє вигадувати історії так майстерно, що не повірити неможливо. І вона готова повідати вам сім майже правдивих казок про свого батька: полковника з XVII століття, привида минулого, пічника, лісника, качки на селищному ставку і героя сучасної війни... Та зрештою - хто ж він? І чи існує насправді? У світі, де війна стала буденністю, Летиція веде власну боротьбу з найстрашнішим демоном - самотністю. І щоразу, переплітаючи реальність і вигадку, вона стає на крок ближчою до правди. Бо чи не вона - єдина зброя проти того, що нас руйнує? "Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька" - це суміш гумору, сарказму, поетичних алюзій, магічного реалізму і автобіографічної історії з елементами репортажу. І спроба описати вразливість у світі, де війна стає буденністю, а любов - рятівною ілюзією.
#книговідгук_історика
Автор: Віра Курико
Назва: "Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька"
Видавництво: "Лабораторія"
Мені одразу здавалося, що це має бути щось дуже добре, навіть якщо не дуже зрозуміле.
Назва, обкладинка – все натякало на якусь фантасмагорію, театр абсурду, який, попри все, матиме сенс.
Про що ця книга?
Про втечу та пошук
Про біль, який ховаєш за гумором
Про батька й доньку
Про Чернігів та Ужгород, про міста і села
Про любов або те,…
Відчуття під час читання, як марево при температурі… Дочитувала зусиллям волі. Спершу зацікавила історія про «чоловіка, якого кохала мама», але вона швидко вичерпалася.
Вдячна авторці, що в післяслові написала, як створювалась книга, що ній правда, а що художня вигадка.
Кінцівка гарна, але книгу не порекомендую.
Однозначно рекомендую книгу, дуже сильна. Ми читали її разом та обговорювали на читацькому клубі. Вона не зовсім (не лише) про кохання, вона про війну. Ми навіть говорили, що добре, що в неї така назва, бо книгу про війну, можливо, і взяли б читати, щоб не було боляче. Вона про нашу велику війну.
«Наступного ранку почалася війна, яку назвали великою. Наче та, яка тривала досі, була малою. У порівнянні, звісно, меншою, але Летиція ніяк не могла розібратись, ця війна – це great чи big» -…
Ця книга без сюжету. Книга без сюжету — есеїстика, поезія, філософські роздуми, часто спрямовані на дорослу аудиторію, яка цінує рефлексію, стиль та глибокий аналіз, а не динамічний розвиток сюжету.
Так от, якщо ви готові до глибокого, живого аналізу, готові дозволити собі відчути або розділити чужий біль, то ця книга для вас. Людині болить, вона пише. Пише неймовірно, просто, гарно і дуже влучно. Так, є моменти, які не розумієш, але якщо поцікавитися, чому тут так, то все стає зрозумілим. Це…
Загалом повне розчарування, не можу повірити, що всі в захваті від книги. Головна героїня пришелепкувата, їй потрібно до психолога. Вартий уваги лишень останній розділ, якби прочитала його, можливо лишилося б гарне враження. Але разом справляє враження божевільного сну. Кілька болючих, правдивих фраз про війну обліплені купою мішури настільки, що ці родзинки навіть складно помітити.
Отримала максимум літературного задоволення. Навіть хочеться переслухати ще раз, а може й не один. Люблю такі яскраві історії, які довго не йдуть з голови.
Місцями дуже весело, але здебільшого сумно і боляче. Про життя. Про війну, про жінок, які чекають своїх батьків, чоловіків, синів з війни. Про кохання, що ми сприймаємо за кохання, а що є ним насправді. Про пошуки себе. І знову про війну. Майже все прослуховування у мене стояли сльози в очах.
Можливо, комусь буде не дуже зрозуміла структура…
#книговідгук_історика Автор: Віра Курико Назва: "Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька" Видавництво: "Лабораторія" Мені одразу здавалося, що це має бути щось дуже добре, навіть якщо не дуже зрозуміле. Назва, обкладинка – все натякало на якусь фантасмагорію, театр абсурду, який, попри все, матиме сенс. Про що ця книга? Про втечу та пошук Про біль, який ховаєш за гумором Про батька й доньку Про Чернігів та Ужгород, про міста і села Про любов або те,…
Читати в TelegramВідчуття під час читання, як марево при температурі… Дочитувала зусиллям волі. Спершу зацікавила історія про «чоловіка, якого кохала мама», але вона швидко вичерпалася. Вдячна авторці, що в післяслові написала, як створювалась книга, що ній правда, а що художня вигадка. Кінцівка гарна, але книгу не порекомендую.
Читати на LibrariusОднозначно рекомендую книгу, дуже сильна. Ми читали її разом та обговорювали на читацькому клубі. Вона не зовсім (не лише) про кохання, вона про війну. Ми навіть говорили, що добре, що в неї така назва, бо книгу про війну, можливо, і взяли б читати, щоб не було боляче. Вона про нашу велику війну. «Наступного ранку почалася війна, яку назвали великою. Наче та, яка тривала досі, була малою. У порівнянні, звісно, меншою, але Летиція ніяк не могла розібратись, ця війна – це great чи big» -…
Читати на LibrariusЦя книга без сюжету. Книга без сюжету — есеїстика, поезія, філософські роздуми, часто спрямовані на дорослу аудиторію, яка цінує рефлексію, стиль та глибокий аналіз, а не динамічний розвиток сюжету. Так от, якщо ви готові до глибокого, живого аналізу, готові дозволити собі відчути або розділити чужий біль, то ця книга для вас. Людині болить, вона пише. Пише неймовірно, просто, гарно і дуже влучно. Так, є моменти, які не розумієш, але якщо поцікавитися, чому тут так, то все стає зрозумілим. Це…
Читати на Librariusкнига була для мене незрозумілою, дивною, не моє(
Читати на LibrariusЗагалом повне розчарування, не можу повірити, що всі в захваті від книги. Головна героїня пришелепкувата, їй потрібно до психолога. Вартий уваги лишень останній розділ, якби прочитала його, можливо лишилося б гарне враження. Але разом справляє враження божевільного сну. Кілька болючих, правдивих фраз про війну обліплені купою мішури настільки, що ці родзинки навіть складно помітити.
Читати на LibrariusФантастична книга. Прослухала аудіокнигу і ще прочитала. Зачепило, як вміло і пронизливо пише авторка про війну, кохання і стосунки з батьками.
Читати на LibrariusНеймовірна книга! Прочитала на одному подиху, готова перечитувати і рекомендувати іншим
Читати на LibrariusОтримала максимум літературного задоволення. Навіть хочеться переслухати ще раз, а може й не один. Люблю такі яскраві історії, які довго не йдуть з голови. Місцями дуже весело, але здебільшого сумно і боляче. Про життя. Про війну, про жінок, які чекають своїх батьків, чоловіків, синів з війни. Про кохання, що ми сприймаємо за кохання, а що є ним насправді. Про пошуки себе. І знову про війну. Майже все прослуховування у мене стояли сльози в очах. Можливо, комусь буде не дуже зрозуміла структура…
Читати на LibrariusКоментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!