Бріджертони. Серові Філліпу з любов'ю. Книга 5

Коли сер Філліп наважився запропонувати шлюб Елоїзі Бріджертон, він був переконаний, що це пересічна стара дівка, яка радо погодиться осісти в його заміському маєтку та стати йому тихою і скромною супутницею життя. Коли гарненька зухвала молода жінка буквально увірвалася до нього на поріг, він на якусь мить засумнівався, чи це справді та сама особа, з якою протягом року так зворушливо листувався. А як Елоїза наважилася наймати карету і глупої ночі вирушати назустріч майбутньому ідеальному подружжю? Для цього треба хіба збожеволіти. Або вірити в прихильність долі. Сер Філліп, такий відвертий у листах до неї, під час знайомства виявився не тим ідеальним чоловіком, якого собі уявила Елоїза Бріджертон, зманіжена увагою лондонських джентльменів та звикла до галасливого життя в дружній великій родині... Проте він усміхнувся до неї і хутко збагнув, що балакливу Елоїзу можна стишити щирим поцілунком! "Моя люба міс Бріджертон! Але ж листування - це різновид дружби, чи не так? Зізнаюся: тут, за містом, я певною мірою усамітнений, а коли не бачиш усміхненого обличчя за сніданком, то хочеться принаймні одержати привітного листа, погоджуєтеся? Кладу вам ще одну квітку. Це Geranium pretense, відоміша як журавець лучний. З найкращими побажаннями, Філліп Крейн"