Ми живемо в міфах і міфи живуть у нас. Свідомо чи несвідомо ми, наслідуючи своїх прабатьків, сприймаємо світ за тими ж сакральними сценаріями. Читаючи дитячі казки, слухаючи прадавні мамині колискові чи сучасні шлягери, переглядаючи новини й рекламу по ТБ та в Інтернеті, активно беручи участь у політичному житті або вважаючи себе стороннім спостерігачем історичних подій. Різниці немає. Ми - в міфі.
І є ті, хто все життя в міфі, як риба у воді, не помічаючи цього. А є міфотворці, які створюють для нас реальність життя за допомогою медіа. Поки в них виходить добре, усе ніби гаразд, ми навіть не помічаємо нічого, як діти в дитячому садку не замислюються про менеджмент цього закладу.
Але, коли сила й фаховість міфотворців слабшають, руйнуються віковічні підпори - усе летить шкереберть: держави розпадаються, люди втрачають смисли, може розпочатися братовбивча війна. Отже, міфи потрібні нам як повітря.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь