Букурія. Історія одного плавання

"За пів року служби я навчився заливати хлоркою туалети, напоїв хлоркою дитину, злякався їхати на війну з другом, майже розійшовся з дівчиною. А ще роздав усі накопичені гроші, ледь вивів із тяжкого ускладнення пацієнтку, поховав свою кар'єру хірурга й набрав із 10 кіло. А, і ще майже знищив ментальне здоров'я своєї любої кішки, яка тижнями не бачить хазяїна". "Букурія" - смішне незрозуміле слово, яке мало позначати хорошу емоцію. І саме так екіпаж свого "корабля" вирішив назвати Богдан Журавель, який одного дня із цивільного хірурга перетворився на начмеда батальйону. Богдан майстерно поєднує чорний відчай із чорним гумором: у його тексті строковик випадково запиває ліки хлоркою замість води, довкола триває війна на виживання, а сам автор регулярно веде бесіди зі співрозмовником, якого ніхто ніколи не бачив, - іноді про щось філософсько-бентежне, а іноді вони просто травлять анекдоти. Це відверта історія людини, що зробила важкий вибір і не завжди розуміє, як з ним жити.