На краю розуму

"На краю розуму" - один із найважливіших романів хорватського модерніста Мирослава Крлежі, гостра інтелектуальна сатира на суспільство міжвоєнної Югославії. У центрі твору - висококультурний, освічений інтелігент, який стає свідком хвалькуватої й жорстокої промови впливового бізнесмена. Вимовивши кілька чесних фраз про абсурд насильства та моральну сліпоту еліт, оповідач запускає ланцюг подій, що перетворює його життя на публічний суд: преса, чиновники, колеги й навіть найближче
оточення повільно й методично знищують його репутацію.

У романі, сповненому іронії, філософських роздумів і психологічної глибини, Крлежа досліджує природу людської глупоти, конформізму, страху й політичного лицемірства. Герой невблаганно рухається до соціальної ізоляції, маргіналізації та тюремного терміну, але зберігає внутрішню свободу - єдине, що лишається людині у світі, де мораль і розум компрометовані владою й натовпом.

Перекладений багатьма мовами і високо оцінений європейською критикою, роман нерідко порівнюють з "Процесом" Франца Кафки - через атмосферу абсурду та безсилля індивіда перед механізмами влади. Водночас Крлежа пропонує унікально балканську оптику, поєднуючи соціальний гротеск, політичну сатиру й глибокий гуманізм. "На краю розуму" - це безжальна діагностика суспільства, яка й сьогодні звучить дивовижно сучасно.