Дівчина. Богиня. Цариця

Мені здається, що я одна ще не підвела підсумки жовтня. Будемо виправлятися 🍁 Цей місяць став для мене місяцем відкриттів. Я читали різні жанри, отримувала зовсім протилежні емоції та відкривала для себе щось нове. Для мене 10 книг — це вдалий місяць, враховуючи те, що автором однієї з них був Джеймс Марлон! 😅 🌟Забрати її душу, Гарлі Лару; 🌟Джаніпер Гілл, Девні Перрі; 🌟Якби у мене були сигарети, Марія Каменська; 🌟Приречені, Гарпер Л. Вудз; 🌟Булер, Пенелопа Дуглас; 🌟Не. Забувай…

Дочитала! 🤍 Скільки б разів я не читала історії про Персефону та Аїда, кожна з них відчувається по-іншому. Ця книга не стала винятком. Тут ми бачимо дуже хоробру Персефону, яка чітко знає, чого хоче, — світ, і в її плани точно не входять заміжжя та здобуття схвалення від чоловіка чи батька. А ще — дуже врівноваженого Аїда, від якого віє не маскулінністю, а адекватністю та повагою до жінок. За це авторці величезний лайк! 💖 Окремо хочу відзначити, що книга вирізняється з-поміж інших схожих…

#читанка Переспів міту про Аїда та Персефону у форматі феміністичної люті! З «від ворогів до закоханих», Аїдом — зеленим прапорцем і тропом «прогресорство». «Дівчина. Богиня. Цариця» Беа Фіджеральд читається дуже легко. Це той самий випадок швидко-ендорфінного янґ-едалтового роментезі, яке чіпляє, розвантажує, і ти навіть не помічаєш, як повністю ковтаєш книжку. Фокус в історії саме на взаєминах Аїда та Персефони, які починаються з неприязні та взаємних шпильок, поступово переростають в…