Василь Симоненко (1935-1963) - один із найяскравіших поетів покоління “шістдесятників”. До збірки ввійшли його оповідання, казки і вибрані вірші. Провідними мотивами творчості Василя Симоненка є оспівування краси рідної землі, поетичні роздуми про долю свого народу, його минуле і майбутнє, сенс життя, призначення людини на землі, відповідальність кожного за все, що відбувається довкола. Значна частина його віршів перекладена багатьма мовами народів світу, окремі з них стали піснями. 1995 року В. Симоненку присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка.