Образ шаленого батька Махна та двозначний термін "махновщина" відбилися в пам'яті народній ще за часів гуляйпільської вольниці. Як не намагалися в СРСР малювати його "бандитом і погромником", через сто років про Махна пам'ятають, йому створюють пам'ятники й меморіальні дошки. Але чи тільки безстрашними рейдами і військовими талантами уславився козацький нащадок? Головною метою махновського руху (1917-1921 рр.) було створення ідеальної України - без начальників та панів, без державної бюрократії, експлуатації, принижень... Махновці намагалися збудувати нове суспільство - Українську Трудову федерацію, і здавалося, їм таки вдалося почати це будівництво... Але немає ідеальних людей і неможливо перестрибнути через епохи, війни, зламавши основи цивілізації. Історія існування "махновської України" - це не тільки захоплюючий історичний міф, а досвід проб і помилок, героїзму і романтизму, історія нації, що народжувалася для історичного прориву.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!