На межі ХІХ і ХХ ст., коли «вся Україна була закута кригою, й свідомі люди, як риба зимою в озері, задихались під тією кригою», М. Чернявський видав у Бахмуті збірку «Донецькі сонети» (1898), де оспівав рідний степ українською. Сама Ганна Барвінок клопоталась його переїздом у Чернігів. Там він долучився до укладення низки альманахів. М. Чернявський мріяв створити український журнал, очолював товариство «Українська Хата в Херсоні». Розстріляний1938 року…
У збірці «Весняна повідь» зібрано оповідання та повісті, більшість із яких присвячені подіям революції 1905–1907 років. Поруч із персонажами, що активно поринули в боротьбу, Микола Чернявський зображує й тих, хто залишився осторонь - не підтримуючи імперський лад, але й не приймаючи майбутніх змін. Саме їхні внутрішні суперечності й сумніви автор передає з надзвичайною майстерністю.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь