Весняна повідь

На межі ХІХ і ХХ ст., коли "вся Україна була закута кригою, й свідомі люди, як риба зимою в озері, задихались під тією кригою", М. Чернявський видав у Бахмуті збірку "Донецькі сонети" (1898), де оспівав рідний степ українською. Сама Ганна Барвінок клопоталась його переїздом у Чернігів. Там він долучився до укладення низки альманахів. М. Чернявський мріяв створити український журнал, очолював товариство "Українська Хата в Херсоні". Розстріляний1938 року…

У збірці "Весняна повідь" зібрано оповідання та повісті, більшість із яких присвячені подіям революції 1905–1907 років. Поруч із персонажами, що активно поринули в боротьбу, Микола Чернявський зображує й тих, хто залишився осторонь - не підтримуючи імперський лад, але й не приймаючи майбутніх змін. Саме їхні внутрішні суперечності й сумніви автор передає з надзвичайною майстерністю. Особливе місце в збірці посідають автобіографічні спогади "Кедр Лівану" та "Червона лілея", присвячені видатним діячам української культури - Борису Грінченку та Михайлу Коцюбинському.