Проза Стороженка просякнута духом козаччини й тугою за безповоротно втраченим минулим. Поряд із замальовками-гуморесками письменник фіксує на папері загублені дні слави запорожців і гайдамаків, збирає народні легенди й бувальщини, записує фольклор.Наслідуючи приклад письменника, можемо й ми поринути в минуле, збережене хіба на сторінках книжок, і оживити його, як робив це Олекса Стороженко, створюючи "Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа", "Дороша", "Марка Проклятого" та інші неповторні твори.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь