Спогади Марії Лабуньки на псевдо "Ірина", у дівоцтві Ровенчук, - це історія виховання і боротьби української націоналістки. Дитинство, навчання, участь у діяльності визвольного руху на Закерзонні під час Другої світової війни описані проникливо й детально. Становище жінки у обставинах збройної боротьби досі залишається неповно висвітленим - і це головна причина, яка спонукала авторку на схилі літ все ж таки взятися за мемуари. Написане виявилося не лише важливим документом-свідченням для сучасників і нащадків, але й захопливою оповіддю про складний і яскравий період нашої історії.