Двадцятилітні українці - перекладач 72-ї німецької дивізії буковинець Степан Петрівський і старший матрос штурмового загону Феодосійського десанту кубанець Іван Комишуватий - воювали в 1941-1942 роках по різні боки фронту: перший за незалежну Україну, а другий - за червону Росію. Вони стали свідками чотирьох катастроф Червоної армії: трьох Кримських і Північно-Кавказької.
Учасники боїв за незалежну україну й вірменію в 1918-1921 роках - ротмістр Олександр Іван Пулюй і генерал Драстамат Канаян - командуючи зондергрупою Абверу "Дромедар" і Вірменським Леґіоном, зробили свій внесок у ці катастрофи.
На історичному тлі цих подій зображено долю двох поколінь борців за незалежність України і Вірменії.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!