З моїх очей поволі спадала полуда. Хистке мариво поволі розсотувалось, обриси людей на даху набирали чіткості. Я закліпав, немов од смітини в оці, і враз усе зрозумів: я розгіпнотизований! Сталося непередбачуване. Певне, гіпноз перестав діяти на відстані, або ж ... Ні! Я відкинув думку, що він на таке здатен. Я не мав права так думати...
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!