Коротка історія кураторства

Як сформувалося кураторство у тому вигляді, в якому ми сприймаємо його сьогодні як невід'ємну частину мистецького та культурного поля? Які ідеї, практики та постаті стояли біля витоків цієї діяльності, без якої нині важко уявити будь-який виставковий проєкт?

Чи не найвідоміший куратор нашого часу, Ганс Ульріх Обріст, присвятив цим питанням книжку "Коротка історія кураторства". У ній він документує спадщину знакових кураторів і новаторські ідеї у цій сфері, починаючи з 1960-х років, а також представляє унікальну добірку з 11 інтерв'ю з піонерами кураторської справи. Серед них: Гаральд Зееман, Волтер Гоппс, Йоганнес Кладдерс, Ян Лерінґ та інші.

Через ці тексти простежується розвиток кураторського поля - від ранніх практик незалежного кураторства 1960–1970-х років і експериментальних інституційних програм, що виникали тоді в Європі та США, - до documenta та становлення бієнале. Задумане як "акт протесту проти забування", це видання здобуло широке визнання як базова книга для студентів і професіоналів, а також є бестселером у своїй темі.