Книга Василя Барки «Правда Кобзаря» є глибоким літературно-філософським дослідженням духовної суті творчості Тараса Шевченка та її значення для історичної долі українського народу. Автор звертається до «Кобзаря» не лише як до літературного явища, а як до пророчого слова, у якому закодована правда національного буття, морального вибору і духовного спротиву злу.

Василь Барка розкриває Шевченка як поета-християнина і пророка, для якого правда є насамперед духовною категорією — істиною, за яку потрібно страждати й відповідати. Аналізуючи поезії, образи й мотиви «Кобзаря», автор показує, що шевченківське слово спрямоване не тільки проти соціального й національного поневолення, а й проти внутрішнього рабства людини, її духовної зради та моральної байдужості.

Книга поєднує літературознавчий аналіз із глибокими богословськими й філософськими роздумами.