Війна всередині Білого дому. Моя служба в адміністрації Дональда Трампа

ПРО КНИЖКУ

Лютий 2017-го, Мар-а-Лаго: бойовий генерал і воєнний історик Герберт Макмастер стає радником президента США з національної безпеки - й опиняється в адміністрації, яку роздирають інтриги, витоки та міжусобиці.

За тринадцять місяців у Білому домі він домагався головного: щоб до президента Трампа доходили чесні та продумані варіанти рішень, а не відфільтровані амбіціями його оточення. Саме за каденції Макмастера США вперше надали Україні летальну зброю - Javelin - і запровадили проти Кремля більше санкцій, ніж за всі попередні роки. Його аргумент був простим: диктатора зупиняє не поступливість, а сила. Утім Трамп ще тоді вірив, що особисто укладе "велику угоду" з Путіним, - і Макмастер раз у раз нагадував йому, що перед ними найвправніший брехун і маніпулятор у світі.

Це відвертий погляд ізсередини Овального кабінету: ракетний удар по Сирії, про який Трамп повідомляє Сі Цзіньпіну за десертом; наради, що вирішують майбутнє НАТО; "залізні Яґо", які нашіптують президентові й отруюють його довіру. Макмастер не підлещується і не зводить рахунків - із дисципліною солдата й тверезістю історика він показує хороше, погане та потворне і пояснює, як системі влади встояти перед хаосом.

ПРО АВТОРА

Герберт Макмастер - генерал-лейтенант Армії США у відставці й воєнний історик. Має 34 роки військового досвіду - від Вест-Пойнту до посади 26-го радника президента США з національної безпеки (2017–2018). Доктор історії, нині - старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету. Автор книжки "Поля битв", що стала національним бестселером в Україні.

ІНША КНИЖКА АВТОРА

• "Поля битв. Боротьба за захист вільного світу", Герберт Макмастер, "Наш Формат", 2023 рік

ЦИТАТИ

Моє звільнення було частиною великого плану, продуманого людьми, які вважали, що їхня робота - захищати Дональда Трампа від нього самого. Вони сподівалися, що після моєї відставки настане тривалий перехідний період, протягом якого мій старий друг Рікі Водделл - заступник радника з питань національної безпеки - виконуватиме мої обов'язки. Тоді голова адміністрації Білого дому Джон Келлі й міністр оборони Джеймс Меттіс матимуть час, аби переконати Трампа залишити Рікі на посаді чи найняти схвалену ними людину.

Але я знав, кого обере Трамп, - когось, хто не припинив боротися за цю посаду відтоді, як не отримав її першого разу. Джона Болтона.

- Що станеться в Афганістані після твоєї відставки?

Я нагадав йому, що в серпні минулого року президент Трамп схвалив Південноазійську стратегію і що за сімнадцять років війни це була перша зважена й послідовна стратегія. Довал усе це розумів, але іноді навіть зі своїми найближчими іноземними колегами ви не можете бути повністю відвертими. Насправді я поділяв його занепокоєння і знав, що моя відповідь - не надто переконлива. Трамп неординарний та імпульсивний. Іноді його імпульси слушні. В інших випадках, використовуючи один із його висловів, "не зовсім".

Від початку роботи на посаді радника з питань національної безпеки я помітив, що дискусії про Путіна та Росію з Трампом даються важко. Будь-які питання щодо Росії він пов'язував із розслідуванням спецпрокурором Мюллером російського втручання в президентські вибори США у 2016 році й відтоді - спростованими звинуваченнями у "змові" між Трампом, членами його виборчої кампанії та російською пропагандистською машиною з метою допомогти Трампові перемогти на виборах. 

Після виборів демократи й інші противники президента далі шукали докази змови та незаконної співпраці з росіянами чи будь-яку іншу викривальну інформацію на кшталт дискредитованого досьє Стіла - профінансованого виборчою кампанією Гілларі Клінтон документа з неправдивими звинуваченнями щодо Трампа, який представили ФБР як "достовірний".

Подібні дії створили вікно можливостей для Кремля.