Протягом декількох десятиліть майже незаперечною істиною було те, що запорукою ефективного управління є ефективне планування. Однак, на думку Генрі Мінцберга, це зовсім не так. Автор глибоко аналізує історію розвитку концепції стратегічного планування, починаючи з 1965-го року, розглядає різні моделі стратегічного планування.

У книзі показано, як традиційне стратегічне планування дуже часто перетворюється в інструмент політичного впливу, перешкоджає змінам та інноваціям, руйнує творчий початок в організації і, в остаточному підсумку, стає перешкодою для створення яскравих організаційних стратегій.

В останньому розділі книги Генрі Мінцберг розглядає альтернативи традиційному стратегічному плануванню, показує, як переосмислення ролей, які виконують в організаціях, планування, плани й планувальники можуть сприяти ефективному створенню стратегії й розвитку стратегічного мислення.