Рекомендований вік16+ Коли оживають примари
Мова
Перекладач книжок Андрій іноді вечорами спостерігає зі свого вікна за життям людей, що мешкають у будинку навпроти, приміряючи на себе їхні життя. Одного дощового надвечір'я Андрій опиняється в кав'ярні, де несподівано чує від дивного богемного незнайомця, волоцюги і пияка, химерну історію про сусіда-перекладача Георгія. Виявляється, той загадково зник і невідомо, живий він чи мертвий. Зацікавлений цією історією і маючи записник Георгія з таємничими нотатками, адресу старого помешкання десь у селі та столітню світлину вельми вродливої пані, Андрій вирушає на пошуки. Його затягує у світ, схожий чи то на пекло, чи на чистилище, де примари перебувають поряд із живими, але бачити ці химери можуть тільки двоє.
Чи вдасться Андрію натрапити на слід Георгія? Які історії поховані в старому панському домі з баштою-флігелем? Що приховує старовинне люстро і яка доля спіткає самого Андрія? Знання про це відкриваються в час, коли оживають примари.
Понуре обважніле небо зазирало у мокрі шибки старої кам'яниці. По цей бік - стіни, задраповані книжками, та ілюзорне ритмічне цокотіння друкарської машинки. Люди сидять, стоять, зазирають у напіввідчинені двері. У затінених кутках примостилися зіткані з туману й пам'яті примари. “Ладно про нас пишуть”, - подумали з'яви й взялися оформляти замовлення на книжку з доставкою кур'єром. І не кажіть мені, що все це - вигадка мого затуманеного застудою мозку. Я там була, мені видніше. Цими…
Читати в TelegramКоментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!