Ос

"Ос" - це книга води і вітру; елементальна і ефемерна водночас. Іще - це книга зворотнього дорослішання, доростання поета до свого власного коріння. Тут метафори тоншають, а невагомий світ сутінків та напівтонів заступає важку чорно-біло-червону кольорову гаму. Зрештою, "Ос" - це книга страхів, але водночас і книга безупинного невтомного безстрашного сподівання. Це крок у прозорість, яка у відповідь розкриває свої обійми.