Екзистенційно-абсурдистська проза Христини Козловської нагадує то Франца Кафку, то Хорхе Луїса Борхеса. Але найчастіше - наше реальне життя. Саме це найбільше насторожує. Саме це найбільше захоплює. Добре, що інколи трапляються хороші кінцівки. Інколи.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!