Духовне, високохудожнє слово рідною мовою покликане будити людське єство зі сну байдужості й бездіяльності, спонукувати до осмислення свого "Я" у вічному процесі самопізнання й осягнення навколишнього світу. Саме таким є поетичне і прозове слово Богдана Смоляка: непересічне, воно сприяє усвідомленню прочитаного, формуванню характеру людини майбутнього - шанобливої до інших людей і до глибшодумання, на засаді чого й можливе сприйняття незмінного імперативу життя: "Віра, надія, любов".

Це думне слово - засів доброго та доброго (за Б.С.) на добро, тож для широкого кола читачів.