Raptus melancholicus

Коли багаторічний тоталітарний тиск несподівано зникає, в запилюжених шафах людських душ оживають давні кістяки…

1941-й рік. Одного ранку мешканці Торощі виявляють, що радянської влади більше немає – червона армія відступила й містечко залишилося сам на сам зі світом і війною. Вмить спалахує мародерство, одні кидаються грабувати склади й крамниці, інші – мститися давнім кривдникам. Кожен із трьох друзів дитинства – Яків, Павло й Любим знаходить у цьому вариві свій шлях і своє призначення, раптом з‘ясовується, що ніякі вони не друзі, а таємниця смерті коханої Павлом і Любимом дівчини-попівни, що сталася вісім років тому, перестає бути таємницею. 12 днів із життя невеличкого українського містечка, чорні помисли одних і самозречення інших, марні пошуки милосердя посеред немилосердної війни й меланхолійна мелодія губної гармонії як реквієм…

Олексій Ганзенко - лауреат першої премії "Коронації слова"-2021 у номінації "Романи"