ПІСЛЯ ВІДСТАВКИ

Пʼєса Гавела «Після відставки» має особливий статус. Насамперед тому, що на чеську сцену повернувся драматург, який двадцять років займався зовсім іншою сферою суспільного життя, та ще й колишній чеський президент. Але не варто вбачати у творі лише узагальнений досвід автора за час перебування в політиці й вимірювати події та персонажів пʼєси через призму політичної реальності. Головний персонаж — канцлер Ріґер — іде у відставку в неназваній країні, в неназваний час. Сюжет пʼєси побудований за зразком «Вишневого саду» Антона Чехова — це й вимушений від’їзд Ріґера з урядової вілли, і мотив вишневого саду, який вирубують, щоб побудувати на його місці гігантський торговий центр. Драма дуже прозоро базується на гіркому чеховському гуморі. Зокрема, її персонажі часто промовляють репліки, запозичені у «Вишневому саді». Водночас тут присутній і вплив шекспірівського «Короля Ліра». Тема відходу, самотності, старіння, змін і непорозумінь у власній родині не раз висвітлювалися у світовій драматургії, але Гавел дивиться на неї трохи інакше, самоіронічно, ніби визнаючи, що не може змиритися з цими речами, і при цьому запитуючи сам себе: а чому він повинен про це турбуватися? В своїх коментарях у пʼєсі від дійової особи «Голос», які нагадують брехтівські ремарки, він демонструє свої письменницькі вади і проблеми.