НІЧНІ ВАРТИ

Її головний герой - колишній поет і нічний вартовий - мусить щоночі обходити місто й сурмити час від часу в горн, щоб показати потенційним злочинцям, що закон десь поруч. Сюжету, як такого, в книзі немає, а є спогади, роздуми та випадкові зустрічі, які з ним трапляються, поки він ніч у ніч ходить пустельними вулицями міста.

Твір належить до жанру так званої "чорної романтики", тобто має в собі не тільки весь типовий романтичний антураж - місячні ночі, шалені пристрасті, вбивство, божевілля, самогубство, сцени на цвинтарі - але й згущає і так уже чорну фарбу більше, ніж це зазвичай дозволяє здоровий глузд і добрий смак.

Попри всю свою поверхневу епатажність, ця книга є монументальною і у своїй безкомпромісності унікальною алегорією на відомий мотив, що наш Світ - театр, а ми в ньому - актори.

"Ми вибираємо хоча б частково наші маски та ролі, чи нам їх роздають?", "Їх роздає справедливий і добрий Бог чи сліпа Фортуна?", "Де “я” за маскою?", "Я граю роль, чи я вже нею є?" - навколо цих питань, наче шалений калейдоскоп, крутиться сюжет цієї книги, де змішалось усе: життя і театр, життя і смерть, здоровий глузд і безумство, фікція і реальність…

Книга містить чимало зворушливих і піднесено-поетичних пасажів, але, разом з тим, стільки чорного гумору та мізантропії, що ті самі відчуття одночасного захвату і відрази, про які в ХІХ ст. свідчили перші читачі "Нічних варт", і її сьогоднішньому читачу також гарантовані.

Українською мовою перекладається вперше.